Як мультиварка стала моїм найкращим другом
Раніше мої стосунки з кухнею були, м'яко кажучи, напруженими. Я могла спалити яєчню або перетворити макарони на клейстер. Тому, коли на день народження мені подарували мультиварку, я не знала, радіти чи засмучуватись.
Перші два тижні я обходила її стороною. Вона стояла на стільниці, поблискуючи чорним пластиком, наче літаюча тарілка. Але голод не зважає на страхи, і я таки наважилася її увімкнути.
На блозі знайшла найпростіший рецепт "Ліниві голубці". Назва мене надихнула. Я кинула в чашу фарш, капусту, рис і залила це томатним соком. Активувала кнопку "Гасіння" — і затамувала подих.
За годину квартирою поплив такий запах, що чоловік прийшов на кухню, здивовано питаючи: "Це ти сама приготувала?".
Коли я відкрила кришку, то очам своїм не повірила. Це була нормальна готова вечеря! Соковита, гаряча, їстівна! Ми з'їли все за півгодини.
Тепер ми з мультиваркою - друзі. Вона не зважає на мою недосвідченість: у ній нічого не горить і не втікає і не стріляє олією. Я розібралася з усіма кнопочками — мову таймерів і режимів. І хоч друзі жартують, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магія починається саме тоді, коли ти перестаєш боятися спробувати.
Раніше мої стосунки з кухнею були, м'яко кажучи, напруженими. Я могла спалити яєчню або перетворити макарони на клейстер. Тому, коли на день народження мені подарували мультиварку, я не знала, радіти чи засмучуватись.
Перші два тижні я обходила її стороною. Вона стояла на стільниці, поблискуючи чорним пластиком, наче літаюча тарілка. Але голод не зважає на страхи, і я таки наважилася її увімкнути.
На блозі знайшла найпростіший рецепт "Ліниві голубці". Назва мене надихнула. Я кинула в чашу фарш, капусту, рис і залила це томатним соком. Активувала кнопку "Гасіння" — і затамувала подих.
За годину квартирою поплив такий запах, що чоловік прийшов на кухню, здивовано питаючи: "Це ти сама приготувала?".
Коли я відкрила кришку, то очам своїм не повірила. Це була нормальна готова вечеря! Соковита, гаряча, їстівна! Ми з'їли все за півгодини.
Тепер ми з мультиваркою - друзі. Вона не зважає на мою недосвідченість: у ній нічого не горить і не втікає і не стріляє олією. Я розібралася з усіма кнопочками — мову таймерів і режимів. І хоч друзі жартують, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магія починається саме тоді, коли ти перестаєш боятися спробувати.